Київський Палац спорту – знакова споруда, символічна для історії Києва.

Трендова назва, досягнення та історія Палацу спорту є невід’ємною частиною національної спадщини, гордістю України, її спадком, який неодмінно повинен перейти у багату майбутність наступних поколінь нації.

Палац спорту, місце народження – славнозвісна Черепанова гора, впізнайте її історію!

Місцевість, на якій розташований комплекс Палацу спорту, Черепанова гора – така назва цієї височини, що дійшла до нас з минулих часів, і походить від прізвища генерала М.Черепанова, який володів тут величезною земельною ділянкою. Гора межувала з мурами Нової Печерської фортеці, біля її підніжжя була широка передфортечна полоса, так звана “еспланадна”. Згодом ця зона перетворилась на міську вулицю з такою ж незвичною для цивільного Києва назвою. Саме з того часу ці живописні схили стали місцем проведення комерційних та промислових виставок.

Фото: http://www.pecherski.net

Виставки – комерція, промисловість, менеджмент!

Найяскравішим явищем в економічному житті Києва стала Міжнародна промислова виставка 1913 року. За рівнем підготовки та результатами проведення ця Виставка, у якій брали участь близько сотні вітчизняних, зарубіжних організацій та акціонерних товариств, сягнула далеко за межі однієї держави. На Виставці діяли 24 головні відділи, що репрезентували галузі промисловості, науки, сільського господарства і спорту.

Спорт,спорт,спорт у Києві! Перша Олімпіада Російської імперії, саме у нашому місті!

В серпні (з 20 по 24) 1913 року на цих київських пагорбах пройшла Перша російська Олімпіада, унікальна спортивна подія, яка стала визначною подією в історії міста і продемонструвала зростання ролі спорту в житті міського суспільства. У 15 видах змагань брали участь понад 600 спортсмені, а за їх успіхами та невдачами наглядали понад 10 тисяч глядачів. В програму Олімпійських ігор тоді ввійшли: футбол, десятибір’я, біг з перешкодами, велогонки, гімнастика.

Фото: istpravda.ru

Перша російська Олімпіада в Києві! Звідки, чому, історія організації.

З більш ранніх історичних подій ми маємо висвітлити, що на V Олимпійских іграх 1912 року в Стокгольмі російська команда атлетів, очолювана Великим князем Дмитрієм Романовим, зайняла серед 18 країн-участниць передостаннє місце. Провальний виступ спортивної збірної команди Російської імперії журналісти порівняли з Цусімською поразкою флоту та ганьбою держави. Аби не допустити подібних невдач у майбутньому та з метою набуття спортсменами необхідного досвіду участі в міжнародних змаганнях, було вирішено регулярно проводити в Росії свої олімпіади. Першим містом демонстрації мобілізації всіх спортивних сил Імперії став саме Київ, де спеціально було зведено на Лук’янівці «Спортивне поле» — стадіон, що став першою у Росії стаціонарною спортивною спорудою, пристосованою для змагань з легкої атлетики, футболу, велосипедного і ковзанярського спорту, мотоперегонів тощо.

Дмитрій Романов – організатор спортивних змагань на Олмпіаді у Києві

Хоча ідея проведення Олімпіади мала підтримку з боку держави (на її організацію було асигновано 10 тисяч карбованців сріблом), проте без дієвого ентузіазму спортивної спільноти Києва задум навряд чи був успішним. Для організації та проведення Всеросійської Олімпіади було сформовано Київський олімпійський комітет, до складу якого входили також члени царської родини. Одним із найбільш дієвих та ініціативних організаторів спортивних змагань був все той же Дмитрій Романов.

Фото: istpravda.ru

Колоритна історична постать у Києві – Дмитро Романов.

Великий князь Дмитрій Павлович – онук Олександра ІІ, кузен Миколи ІІ, учасник убивства Г.Распутіна, емігрант. Заручини великого князя Дмитрія зі старшою донькою імператора Ольгою повинна була бути 6 червня 1912 року, однак мати великої княжни, Олександра Федорівна, настояла на розриві відносин між закоханими з-за шаленої антипатії Дмитра до Григорія Распутіна. Широковідомий учасник убивства царського фаворита Г.Распутіна. Дмитро ніколи протягом свого наступного життя не говорив про вбивство, не давав інтерв’ю і не говорив про це навіть з близькими йому людьми. Відправлений за розпорядженням Миколи ІІ в Персію, в загін генерала відправлений за розпорядженням Миколи ІІ в Персію, в загін генерала Н.Н.Баратова, що фактично врятувало йому життя після початку кривавої революції в Росії 1917 року.

Фото: https://tov-tob.livejournal.com

Наймирніша споруда Києва - Палац спорту.

Київ середини ХХ ст. добре пам’ятав лихоліття революцій та громадянської війни, наше героїчне місто пережило жахи репресій та трагедію Другої світової. У 50-ті роки почалось поступове зведення на цих пагорбах величного спортивного комплексу: спочатку був зведений просторий стадіон, а згодом і найбільша крита спортивна арена України - Палац спорту.

Скільки коштував Палац?

Ще в березні 1958 року Постановою ЦК КПУ було затверджено кошторис майбутньої окраси міста. Обсяг споруди, внесений до цієї постанови, вражає: 203 тисячі куб.м., глядацький зал – 10700 місць. Дорогеньким він був для цін 1955 року, адже саме на них орієнтувались чиновники після грошової реформи Микити Хрущова. Палац збудували за 60,6 мільйонів рублів! Цифри вражають!

Фото: http://xsport.ua

Як будували Палац спорту у столиці України?

Найбільша крита спортивно-видовищна будівля в Україні споруджена за проектом архітекторів М.Гречини та О.Заварова, інженерів С.Реп’яха та С.Чудновської. Автори проекту, продумавши кожну деталь, врахували найновіші технічні тенденції того часу. Київський Палац спорту – інтернаціональна за виконанням будівля. В її спорудженні брали участь проектні та виробничі організації Харкова, Одеси, Ленінграда, Челябінська, Риги, Тбілісі. Будівництво здійснювалось трестами “Хрещатикбуд” та “Стальконструкція”, військовими підрозділами та молодіжними організаціями міста. Однією із рушійних сил будівництва були ув’язнені, яких звезено було з усіх куточків великої країни. Роботи з моменту закладення першого блоку до здачі в експлуатацію були завершені за рекордно короткий термін – всього за 975 днів.

Фото: http://xsport.ua

Що таке Палац спорту? Прості, але цікаві дані про Палац.

Київський Палац спорту – це унікальний багатофункціональний спортивний комплекс. Палац спорту – геометрична чотириповерхова конструкція зі скла, алюмінію та бетону. Має довжину 138 м, ширину – 78, висоту над спортивною ареною – 18,5 м. Головними складовими будь-якої спортивно-видовищної споруди є спортивна арена, сцена та глядацькі трибуни. Глядацький зал Київського Палацу розрахований на 10 000 місць, є переворотна сцена розміром 42х18 метрів, яка трансформується в трибуни на 886 місць. На арені Палацу спорту, на площі в 2000 кв.м., можуть проводитись змагання з 26 видів спорту. Інтер’єри Палацу оснащені системою кондиціонування, холодоустановкою, новітнім світловим інформаційним кубом- табло.

Коли і як був відкритий Палац спорту?

Відкриття Палацу спорту стало знаменною датою в історії спортивного життя Києва та всієї країни. Урочистості з нагоди введення палацу в експлуатацію 9 грудня 1960 року були грандіозними. Республіканські селебретіс, високі гості, запрошені іноземні гості, представники робітничого класу, інтелігенції та селянства заповнили глядацьку залу. Після обов’язкової партійно-урочистої частини відбулося мистецько-спортивне свято.

Фото: http://xsport.ua

Хто відкривав Палац спорту?

Перерізав червону комуністичну стрічку перед парадними сходами Палацу член Центрального комітету Компартії України Петро Юхимович Шелест – неоднозначна та непересічна постать в історії нашої держави. Петро Шелест був ідейним комуністом, проте намагався обстоювати інтереси УРСР і домагався паритету в економічних відносинах між Центром та союзними республіками. Через це був запідозрений вищим керівництвом СРСР у недостатній лояльності та потрапив в опалу. Його книга «Україно наша Радянська» (1970) була розкритикована за «недостатній інтернаціоналізм», вилучена з продажу та з бібліотек. 11 років був на чолі республіканського уряду, з упевненістю його можна назвати «прокуратором» радянської України.

Фото: https://kp.ua

А що було наступного дня після відкриття?

Наступного дня після відкриття на арені вже проходили боксерські командні змагання між СРСР та ФРН. Це були перші в історії Палацу спорту міжнародні змагання. Організаторам сподобався Палац, і вже через декілька років, 1966 року проведений був Кубок Європи з боксу.

Гімнастика в Палаці спорту.

Вже через тиждень після відкриття Палацу розпочався Чемпіонат країни з художньої гімнастики. На помості свою бездоганну техніку блискуче продемонстрували олімпійські чемпіони Л.Латиніна, П.Астахова, С.Муратова, Ю.Титов. Абсолютним чемпіоном став тоді наш земляк Б.Шахлін. А вже наступного, 1961 року, Палац мав надсучаснй гімнастичний зал.

Лариса Латиніна Фото: https://24smi.org

Поговоримо про директорів Палацу спорту?

Їх було небагато. З 1960 року Палац спорту очолювали шість керівників. Першим його директором був Віктор Позняков (1960-62рр.), затим – Олександр Лук’яненко (1962-64), Петро Литвиненко «правив» довше – з 1964 до 1980 року. Затим директором Палацу став Олексій Линник (1980-84), після – Іван Рассєйкін (1984-89 рр.), з 1989 до 2010 року директорствував Віктор Ткаченко, близько трьох років директором Палацу був Тарас Шкоденко.

Чудовий колектив, прекрасні люди, кваліфіковані фахівці та істинні професіонали – це все про Палац!

У 1960 році трудовий колектив Палацу складався з 240 працівників. В наслідок останніх реорганізацій чисельність працівників скоротилася до 121 чоловіка. Серед них – наші славні ветерани, які майже все своє життя пропрацювали в цих стінах. Легендарними для Палацу стали трудові шляхи Ю.В.Кошика, В.П.Артюшенка, Н.В.Слободської, В.Ю.Миронова, які й досі є найкращими!

TOP WordPress Lessons